A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Центр дитячої та юнацької творчості
Миропільської сільської ради

Участь у конкурсі "Герої сучасності серед нас"

Дата: 04.05.2025 13:19
Кількість переглядів: 5

«БУГОР»: ІСТОРІЯ НЕЙМОВІРНОГО ПОРЯТУНКУ

 

Нагулова Анна

вихованиця гуртка «Юні екскурсоводи»

Позашкільного комунального закладу

«Центр дитячої та юнацької творчості»

Миропільської сільської ради

Керівник гуртка: Євген ЗАБАРЕНКО

Метою даної роботи є висвітлення медико-евакуаційні заходи періоду проведення АТО на прикладі Анатолія Горбенка Відповідно до мети пошуково-краєзнавчої роботи формувалися такі завдання:

a)         дати загальну характеристику біографічних даних Анатолія Горбенка під час його перебування в зоні бойових дій;

b)         описати процес евакуації пораненого із зони антитерористичної операції.

Анатолій Горбенко народився у селі Велика Рибиця. Навесні 2014 року, коли почалася російська агресія і коли росіяни вже попрямували на Маріуполь, він зібрав речі і пішов в батальйон “Донбас”. У складі мінометного взводу Бугор брав участь у визволенні Попасної, Лисичанська, Первомайська, Мар’їнки. Власне, найбільший подвиг він здійснив уже в оточенні, тому що виявив нелюдську витримку, нелюдську хоробрість, не здавався, і головне – коли вони потрапили в оточення в селі Червоносільське – пройшов через “коридор смерті”. Довгий час перебував у полоні бойовиків, де вкотре продемонстрував дива незламності духу воїна [4].. Кавалер орденів «За мужність» і «Народний Герой України» — нині весь у турботах про маленького сина, який нещодавно народився. Він активний і позитивний, є головою ГО «Всеукраїнської організації «Національне об’єднання ветеранів-інвалідів» [2].

Анатолій Горбенко із позивним «Бугор» 16 червня 2016-го року під час виконання бойового завдання у районі несення служби – н.п. Мар’їнка Донецької області – отримав осколкове пошкодження кінцівок. [1].

Під час несення служби поряд вибухнув фугас, і український розвідник дістав безліч травм, що були несумісні з життям: відірвало обидві ноги, десятки осколків у тілі, складне поранення внутрішніх органів, живота, грудної клітки, критична крововтрата…. За лічені секунди наклали турнікети, зупинили кровотечу. Поранений кричав від болю. Треба було терміново доправити його до медиків! А як дотягти? Раптом звідкілясь з’явилася бабця, притягла з хати стару дерев’яну драбину. На ній бійця, як на ношах, і донесли до українських позицій, де вже чекали лікарі.

Евакуаційна бригада вилетіла з Краматорська. Пораненого домовилися забирати в Кураховому. А це лише чотири кілометри від позицій у Пісках. Настільки близько на той час вертольоти вже не направляли через надто високий ризик: машина стає гарною мішенню. Та поранений не міг чекати. Борт із червоним хрестом летів на гранично малій висоті, вправно «перестрибуючи» лінії електропередач і лісосмуги… Та коли долетіли до місця евакуації, виникли проблеми з посадкою - довго не могли знайти майданчик. Вертоліт зробив кілька кіл… Час спливав, та й запас пального вичерпувався. По рації повідомили, що треба вилетіти за межі міста, там є ділянка, де можна сісти, туди ж поїде машина з пораненим. Коли група прилетіла, то побачила, що нікого немає. Звірили координати, вийшли  на зв’язок з польовими медиками. Було очевидно, що час безповоротно спливає. Уточнили орієнтири, медики повідомляють, щоб зачекали 10–15 хвилин, при цьому повідомляють, що стан пораненого погіршився — артеріальний тиск знизився до критичного рівня. Льотчики глушать двигун, чекають, час наче зупинився. Знову зв’язуються. Говорять, що вони в місці зустрічі, але вертольота не бачать. З’ясували що групи знаходяться поряд — між вертольотом і медичним автомобілем лише засіяне поле. Якщо напряму — метрів 500, в об’їзд — значно далі. А медики — на звичайній санітарці, це аж ніяк не всюдихід. Екіпаж ухвалює рішення перелетіти ці 500 метрів поля. А це ще ближче до лінії зіткнення. Втім іншого виходу немає! І знову не щастить. Двигун не хоче запускатися. Борттехнік вилазить на вертоліт, починає лагодити галікоптер, якісь прилади вимикає та напряму замикає електричний ланцюг. За 10 хвилин усе ж так, борт злітає. Нарешті діставшись до пораненого, медики усвідомлюють, що він не транспортабельний — ситуація занадто важка. Чи перенесе політ — під великим питанням. Але відмовитися від евакуації — гарантовано винести вирок. Тож медики ухвалюють доленосне рішення — ризикувати. Потрібна була штучна вентиляція легень, великі запаси кисню, висока швидкість інфузійної терапії, тобто вливати препарати в вену у струминному режимі. Пацієнт у шоковому стані, в нього вже три крапельниці стоїть у венах.

Медики по черзі в ручному режимі закачували мішком апарата штучної вентиляції легенів (АМБУ) в легені пораненого повітря та стежили за рівнем насиченості крові киснем, який постійно намагався опуститися нижче критичного рівня. До того ж у нього постійно падав тиск, а часом через вібрацію його було неможливо визначити. Загалом пораненому перелили п’ять літрів крові та препаратів. Така цифра виходить за будь-які розумні межі, це суперечить усім медичним стандартам. Але саме завдяки таким ризикованим крокам нам і вдалося його довезти. Під час польоту медики вийшли на зв’язок із Дніпром, попередили колег про критичну ситуацію. За тиждень, медикам повідомили, що з пораненим все добре. Це саме той випадок коли боєць «народився в сорочці». [2].

Висновок. Медико-евакуаційні заходи в умовах війни – складний і дороговартісний процес, адже мова йде не тільки про матеріальні цінності, а й про людське життя. Готовність до високого ризику всіх учасників евакуації дає впевненість бійцям, що воюють в зоні бойових дій, у високій цінності їхнього життя, що підвищує рівень мотивації на фронті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Відважному бійцю АТО з Краснопільщини терміново потрібна допомога! [Електронний ресурс] //"Краснопілля Інфо". – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://krasnopillia.info/2016/06/22/vidvazhnomu-bijtsyu-ato-z-krasnopilschyny-terminovo-potribna-dopomoha/.
  2. Олехнович А. Рівно чотири роки тому в біографії Анатолія Горбенка фронтові медики «200» виправили на «300» [Електронний ресурс] / Анастасія Олехнович // "Краснопілля Інфо". – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://krasnopillia.info/2020/06/16/rivno-chotyry-roky-tomu-v-biohrafii-anatoliia-horbenka-frontovi-medyky-200-vypravyly-na-300/#more-4131.
  3. Толя і Оля [Електронний ресурс] // "Краснопілля Інфо". – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://krasnopillia.info/2016/08/16/tolya-ta-olya/.

Фото без описуФото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень