Із сіл на Сумщині найбільше вчених дало село Миропілля.
Сумщина дала радянській науці багато талановитих учених. Сучасну теплоенергетику не уявиш без робіт академіка АН УРСР Івана Трохимовича Швеця з Хутора-Михайлівського (нині м. Дружба). В 30 років він став професором. Згодом очолив інститут теплоенергетики Академії наук УРСР. Останні 13 років працює ректором Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Академік АН УРСР Федір Данилович Овчаренко, який народився в с. Василівщині Білопільського району і закінчив Глухівський педагогічний інститут, відомий працями у галузі колоїдної хімії. Він створив новий напрям у дослідженні дисперсних мінералів. У березні 1968 року його обрано кандидатом у члени Політбюро і секретарем ЦК КП України.
А в селі Рогізному Білопільського району народився академік Микола Гнатович Світальський. У 1921 році він розпочав свої геологічні дослідження на Україні. Вивчав Криворізький залізорудний басейн, у 1926 році склав нову геологічну карту цього басейну, зокрема визначав Кременчуцьку магнітну аномалію.
Нині Україна поряд з іншими визначними датами готується відзначити 50-річчя своєї Академії наук. Скоро мине півстоліття, як здійснилась мрія передової української інтелігенції про створення всеукраїнського наукового центру. За цей час провідні вчені Академії уславили рідний край незліченними відкриттями. Дістав загальне визнання їхній внесок у розв’язання проблем наукового прогресу в СРСР. Нам приємно усвідомлювати, що серед цих вчених чимало інших земляків.
У селі Шпотівці Конотопського району почався життєвий шлях Степана Прокоповича Тимошенка. Він автор понад 150 праць з теорії пружності, будівельної механіки і опору матеріалів. В 1918-1920 роках працював у комісії по організації АН УРСР. У 1919-1920 роках займав посаду директора Інституту технічної механіки АН УРСР. За наукові дослідження удостоєний медалей і премій ряду країн, обраний членом АН СРСР, американської, французької, італійської і польської академій наук. Він почесний доктор ряду вищих навчальних закладів США, Англії, ФРН, Італії, Югославії, Швейцарії.
Член-кореспондент АН УРСР Арон Михайлович Утевський, уродженець Конотопа, - один з найкрупніших біохіміків на Україні. Професорське звання він дістав у 28 років. Праці Утевського присвячені вивченню біохімії внутрішньо-клітинного обміну, біохімії ферментів і гормонів. Цікаво, що талант науковця у нього вдало поєднується з талантом письменника. Окрім низки оповідань, він написав п’єсу „Пам’ятні зустрічі”, яка йшла на сцені багатьох театрів.
Із сіл на Сумщині найбільше вчених дало Миропілля. Обійдемо зараз таких активних учасників українського літературного прогресу в перші роки Радянської влади, як літературознавець професор Агапій Пилипович Шамрай і нарком освіти України в 1919 році письменник Гнат Михайличенко, розстріляний денікінцями разом з поетом Василем Чумаком. Оскільки йдеться про удостоєних академічних звань, то згадаємо академіка, доктора фізико-математичних наук Бориса Георгійовича Лазарєва і члена-кореспондента АН УРСР, вченого в галузі аерогідрогазодинаміки Івана Лукича Повха. Обидва вчені продовжують плідно трудитися і сьогодні. Перший - у фізико-технічному інституті АН УРСР, другий - як начальник фізико-технічної лабораторії інституту чорних металів, завідуючий кафедрою фізичної гідродинаміки Донецького університету.
З Охтиркою пов’язане життя доктора економічних наук, вченого в галузі політичної економії й історії народного господарства України Олексія Олексійовича Нестеренка, з Путивлем - доктора біологічних наук і доктора сільськогосподарських наук зоолога Павла Олексійовича Свириденка, з Лебединщиною - доктора медичних наук, заслуженого діяча науки УРСР Михайла Івановича Ситенка.
За минуле півстоліття дійсними членами і членами-кореспондентами АН УРСР обрано близько 20 чоловік - уродженців Сумщини.
В день, коли Академія святкуватиме свій п’ ятдесятирічний ювілей, ми з гордістю можемо поздоровити своїх учених-земляків, які вносять гідний вклад в розвиток радянської науки. Г. Петров
Стаття за посиланням із книги:
Книга ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ Петров Геннадій Щоденники. Нариси. Статті. СУМИ 2016 стр. 184,185
